Для регламентованих професій існують законодавчі положення. До цих професій належать, наприклад, , архітектори та вчителі.
Людям із регламентованою професією необхідно отримати їхньої іноземної . Лише потім вони зможуть працювати за цією професією в Німеччині. допоможе знайти регламентовані професії.
Реєстр ремісничих підприємств
Довідник Ремісничої палати(HWK) для власників підприємств, які займаються ремеслами, що .
У Німеччині люди, які займаються , можуть заснувати свій бізнес. Вони повинні мати відповідне для ремесел, які . Такий ступінь називається: . необхідно внести до Реєстру ремісничих підприємств. Потім вони отримують відповідне ремісниче посвідчення.
Особи, які мають іноземне до звання за , можуть подати цієї . Таке забезпечує право на реєстрацію в реєстрі ремісничих підприємств. Проте це не дає право на отримання звання !
Реєстрація промислового підприємства
У Німеччині необхідно реєструвати в Управлінні промислового нагляду. При цьому для видається офіційний документ, який називається: промислове свідоцтво.
Рекомендаційний перелік
Рекомендаційний перелік містить список усіх . Він регулярно оновлюється Федеральним агентством із працевлаштування (BA).
У Німеччині за певними професіями не вистачає найманих працівників. Такі професії називаються .
Ремесло
У ремісничому виробництві зайняті переважно особи, які працюють за ремісничими професіями. Існує близько 130 ремісничих професій. До них належать, наприклад, професії пекаря, перукаря, годинникаря, електротехніка чи фотографа.
Професійне навчання для здобуття ремісничої професії завершується через 3-3,5 роки складанням іспиту на звання підмайстра. Після цього можна пройти для отримання звання .
Особи, які мають ремісничу професію, можуть працювати самостійно. Це означає: вони мають право відкрити власне ремісниче підприємство.
Для необхідно мати звання . Це стосується також іноземної (). Крім цього, заздалегідь необхідно зареєструватися в . Умови регулюються Ремісничим кодексом.
Можна також відкрити своє ремісниче підприємство, що працює у сфері ремісничого виробництва та не підлягає офіційному ліцензуванню, або у сфері підприємницької діяльності, схожої з ремісничим виробництвом. Для цього спочатку необхідно зареєструватись у або зареєструвати в Управлінні промислового нагляду. для цього не потрібне.
Види , які не підлягають офіційному ліцензуванню та схожі з ремісничим виробництвом, наведено в Ремісничому кодексі в додатку B.
Для деяких потрібна ліцензія. Офіційно ліцензовані ремесла — це з особливим потенціалом небезпеки. Це означає: Якщо виконується неправильно, клієнти або інші люди можуть опинитися під загрозою. До цих професій належать, наприклад, електротехніки, столяри та монтажники.
Перелік офіційно ліцензованих ремесел наведено в додатку A до Ремісничого кодексу (HwO).
Ремісники можуть стати самозайнятими та відкрити свій бізнес. В офіційно ліцензованих ремеслах обов’язковою умовою є внесення до . Ремісникам у сфері ремісничого виробництва, або у , схожої з ремісничим виробництвом, цього робити не потрібно.
До вносяться офіційно ліцензованого . Особи з іноземною повинні пройти . Якщо визначено іноземної відповідному німецькому можна внести запис до . Потім ви зможете самостійно керувати ремісничим підприємством.
Існують також такі види підприємницької діяльності, які не потребують ліцензування та схожі з . До самозайнятості застосовуються інші правила.
Рішення
див.
Рішення про визнання
Також: рішення про еквівалентність освіти, рішення про еквівалентність, рішення про встановлення еквівалентності освіти, офіційний документ про визнання
Рішення про визнання — це документ , виданий на основі . Він містить результат . Рішення про визнання має юридичну чинність.
У разі повного дозвіл на роботу може бути пов’язаний із рішенням про визнання. Наприклад, це може бути або , дозвіл на або свідоцтво про .
Для процедури визнання уповноваженому органу потрібні атестати та інші документи, що містять інформацію про зміст і тривалість освіти, у рамках якої було отримано професійну кваліфікацію. При цьому важливими також є свідоцтва та інші документи, які підтверджують професійний досвід.
Професійна кваліфікація — це кваліфікація, яка підтверджується документом про освіту або свідоцтвом про кваліфікацію. Вона чітко визначає професію. Професійна кваліфікація також може бути підтверджена професійним досвідом, отриманим у Німеччині або за кордоном.
Також: рішення про еквівалентність освіти, рішення про еквівалентність, рішення про встановлення еквівалентності освіти, офіційний документ про визнання
Майстри проходять професійну підготовку для виконання конкретних завдань. Наприклад, ви дізнаєтесь, як керувати компанією. Є майстри в різних сферах. Наприклад, у ремеслах, у промисловості та в сільському господарстві.
Існують можливості підвищення кваліфікації до звання майстра для різних професій. Як правило, підвищення кваліфікації для отримання звання майстра ґрунтується на вже пройденому професійному навчанні.
Ці курси підвищення кваліфікації також доступні для людей, які не мають професійної підготовки, але мають професійний досвід. Ці курси підвищення кваліфікації також доступні для людей, які мають диплом про вищу освіту. Участь у підвищення кваліфікації залежить від правових вимог, які застосовуються до відповідної професії.
Заявка на визнання зазвичай є формуляром. Він дає людям змогу подати заявку на визнання своєї іноземної професійної кваліфікації.
Заявка на визнання разом із необхідними документами надсилається до уповноваженого органу. Можна також подати заявку особисто. Формуляр заявки на визнання можна завантажити на сайті уповноваженого органу.
У деяких випадках на сайті немає заявки на визнання для завантаження. Тому заявку можна подати у вільній формі. Для цього необхідно написати лист до уповноваженого органу. У листі потрібно клопотати про проведення процедури визнання. Уповноважений орган повідомить, як це відбуватиметься.
Допуск до професії — це дозвіл уповноваженого офіційного органу на роботу за професією. Або дозвіл від уповноваженого офіційного органу на використання певного найменування професії.
Заявку на отримання допуску до професії необхідно подати в уповноважений орган. Людина може працювати за професією тільки за наявності допуску до професії!
Адміністративна установа для людей із тією самою або схожою професією. Існують різні палати. Наприклад, Реміснича палата, Медична асоціація та Торгово-промислова палата (IHK).
Займайтеся тренуванням і вдосконаленням власних навичок і знань після завершення професійного навчання. Існують вказані нижче форми продовження освіти.
Продовження професійної освіти
Продовження загальної освіти
Продовження політичної освіти
Продовження освіти у вузах (також: продовження наукової освіти)
Продовження професійної освіти передбачає курси з поглиблення та розширення професійних знань. Навчання під час продовження професійної освіти здійснюється за формальними, неформальними та неформалізованими методиками.
Поняття «підвищення кваліфікації» та «продовження освіти» в контексті професійного навчання сьогодні часто використовуються як синоніми. На практиці розрізняють декілька варіантів продовження професійної освіти.
Перепідготовка
Підвищення кваліфікації для професійного зростання (наприклад, майстеркласи)
Адаптаційне підвищення кваліфікації
Можливо, після завершення курсів із продовження освіти необхідно буде скласти іспити. Після завершення курсів із продовження освіти, як правило, видається посвідчення про участь або складання іспиту. Ці посвідчення називаються, наприклад, свідоцтвом про проходження курсів, сертифікатом або атестатом.
Система пошуку пропозицій із визнання — це спеціальний інструмент на сайті www.anerkennung-in-deutschland.de для пошуку інформації про визнання. Вона полегшує людям пошук інформації на цьому сайті. Наприклад, тут надається інформація про уповноважений орган, про особливості професії, витрати на процедуру визнання та необхідні документи.
Також: продовження професійної освіти, підвищення кваліфікації для професійного зростання
Мета підвищення кваліфікації полягає в підтримці або розширенні знань і навичок, здобутих під час професійного навчання. Це дає змогу розвиватися в рамках своєї професійної кваліфікації. А також удосконалювати кар’єрні здібності на ринку праці.
У Німеччині також існують курси підвищення кваліфікації для людей безпрофесійної освіти. Однак, як правило, ці люди повинні мати професійний досвід.
Підвищення професійної кваліфікації регламентується згідно із Законом про професійну освіту (BBiG) або Ремісничим кодексом. Розрізняють підвищення кваліфікації (наприклад, курси підвищення кваліфікації), перепідготовку й адаптаційне підвищення кваліфікації. Наприкінці навчання також необхідно скласти іспит. Якщо іспит складено успішно, видається свідоцтво про підвищення кваліфікації.
У Німеччині існують професії з додатковими кваліфікаційними позначеннями. Наприклад, «визнаний державою» (staatlich anerkannt) або «атестований державою» (staatlich geprüft). Таке кваліфікаційне позначення може бути частиною найменування отриманого диплома про професійну освіту або певного підвищення кваліфікації. Наприклад, «визнаний державою соціальний педагог» або «атестований державою інженер-економіст». Ці позначення захищені законодавством. Тільки люди, які отримали цей ступінь, можуть себе так називати.
Позначення «визнаний державою» не варто прирівнювати до поняття «визнання» в контексті іноземних професійних кваліфікацій!
Найменування професії — це назва професії. У деяких професіях найменування професії дозволяється використовувати лише в тому випадку, якщо ви отримали від державного органу відповідний дозвіл на використання цього найменування професії. Це стосується, наприклад, інженерів, фізіотерапевтів і багатьох медичних професій.
Також: уповноважений перекладач;
перекладач, який дав присягу;
присяжний перекладач.
Перекладачі роблять переклади з однієї мови на іншу. Інколи переклад офіційних документів потребує підтвердження правильності перекладу. У цьому випадку на документ ставлять офіційну позначку та підпис. Таке підтвердження в Німеччині дозволяється оформляти лише уповноваженим перекладачам. Дозвіл на це їм видає суд. У Німеччині такі перекладачі називаються по-різному. Можливі назви:
офіційно призначений;
призначений судом;
уповноважений;
присяжний;
такий, що дав присягу.
Разом із заявкою на визнання зазвичай необхідно подавати документи, які мають бути перекладені. Список перекладачів у Німеччині доступний онлайн у базі даних усних і письмових перекладачів управління юстиції федеральної землі.
Іноді уповноважені органине приймають переклади, виконані офіційно призначеним перекладачем за кордоном! Тому до виконання перекладу необхідно отримати відповідь від уповноваженого органу на запитання: чи можу я доручити переклад моїх документів перекладачу в моїй рідній країні? Посольства Німеччини в інших країнах надають контактну інформацію офіційно призначених або уповноважених перекладачів за кордоном.
Свобода надання послуг означає, що люди, які самостійно пропонують послуги в одній країні Європейського Союзу (ЄС), також можуть пропонувати їх у будь-якій іншій країні ЄС. Однак це стосується лише самозайнятих осіб. Це комерційна, реміснича або позаштатна діяльність, яка пропонується іншим. Свобода надання послуг поширюється лише на тимчасову та разову діяльність. це не постійний варіант, і він не поширюється на найманих працівників. Це регулюється свободою економічної діяльності.
Тільки для регламентованих професій, як-от лікар, про цю діяльність необхідно завчасно повідомити в письмовій формі уповноважений орган у Німеччині.
Будь-хто, хто хоче працювати в Німеччині не за наймом на постійній основі, повинен отримати визнанняпрофесійної кваліфікації в Німеччині. Це стосується також заявників.
Багато професій належать до так званих вільних професій. Так називаються професії, які згідно із законодавством передбачають володіння спеціальною кваліфікацією або пов’язані з науковою або художньою творчістю. До осіб вільних професій належать, наприклад, лікарі, адвокати, податкові консультанти, архітектори, журналісти та психотерапевти.
Особи вільних професій пропонують споживачам свої послуги чи витвори за гроші. Зазвичай, вони працюють самостійно, в умовах самозайнятості. Це означає: У них немає роботодавця.
У ремісничому виробництві зайняті переважно особи, які працюють за ремісничими професіями. Існує близько 130 ремісничих професій. До них належать, наприклад, професії пекаря, перукаря, годинникаря, електротехніка чи фотографа.
Професійне навчання для здобуття ремісничої професії завершується через 3-3,5 роки складанням іспиту на звання підмайстра. Після цього можна пройти підвищення кваліфікації для отримання звання майстер-ремісник.
Особи, які мають ремісничу професію, можуть працювати самостійно. Це означає: вони мають право відкрити власне ремісниче підприємство.
Можна також відкрити своє ремісниче підприємство, що працює у сфері ремісничого виробництва та не підлягає офіційному ліцензуванню, або у сфері підприємницької діяльності, схожої з ремісничим виробництвом. Для цього спочатку необхідно зареєструватись у професійному реєстрі або зареєструвати підприємницьку діяльність в Управлінні промислового нагляду. Визнання для цього не потрібне.
Види підприємницької діяльності, які не підлягають офіційному ліцензуванню та схожі з ремісничим виробництвом, наведено в Ремісничому кодексі в додатку B.
Підприємницькою називається економічна діяльність, якою займаються самостійно та під власну відповідальність. Наприклад: керування рестораном, магазином чи ремісничим підприємством. особа, яка займається підприємницькою діяльністю, не має роботодавця.
У Німеччині діє свобода підприємницької діяльності. Підприємницькою діяльністю може займатися будь-яка людина. Однак для деяких видів підприємницької діяльності потрібен особливий дозвіл, ліцензія або кваліфікаційне посвідчення, щоб займатися нею самостійно. У деяких випадках підприємницька діяльність підлягає особливому нагляду. Такі види підприємницької діяльності також називаються регламентованими. До них належать, наприклад, охоронна галузь, страхове посередництво та послуги з медичного догляду. Для підприємницької діяльності з ремісничих професій діють інші правила.
Багато видів підприємницької діяльності регламентуються Промисловим статутом. Із правилами необхідно ознайомитися до відкриття бізнесу. Інформацію можна отримати в Управлінні промислового нагляду та в Податково-фінансовому управлінні. Для багатьох видів підприємницької діяльності також потрібне визнання іноземноїпрофесійної кваліфікації.
Існують види самостійної діяльності, які не є підприємницькою. До них належать так звані вільні професії, наприклад, адвокатська, мистецька чи наукова діяльність.
Професії у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства не є підприємницькою діяльністю. Щодо цих професій діють інші правила.
Апробація — це офіційний державний допуск до професії. За наявності апробації ви можете постійно та без обмежень працювати в Німеччині за однією з медичних професій, які вимагають вищої освіти. Це може бути, наприклад, лікар або фармацевт.
Особам із третіх країн потрібен офіційний дозвіл, якщо вони хочуть в’їхати до Німеччини та залишитися тут. Такий дозвіл називається: посвідка на перебування.
Існує 3 види тимчасових посвідок на перебування.
Дозвіл на перебування
Блакитна карта ЄС
Віза
Існує 2 види безстрокових дозволів на перебування:
Посвідка на постійне перебування в ЄС
Посвідка на проживання
У Німеччині заявка на отримання посвідки на перебування подається до відомства у справах іноземців. За кордоном заявка на отримання посвідки на перебування подається до німецького представництва за кордоном. Додаткову інформацію можна отримати у Федеральному управлінні з питань міграції та біженців (BAMF).
Для деяких ремісничих професій потрібна ліцензія. Офіційно ліцензовані ремесла — це промислові професії з особливим потенціалом небезпеки. Це означає: Якщо ремесло виконується неправильно, клієнти або інші люди можуть опинитися під загрозою. До цих професій належать, наприклад, електротехніки, столяри та монтажники.
Перелік офіційно ліцензованих ремесел наведено в додатку A до Ремісничого кодексу (HwO).
Існують також такі види підприємницької діяльності, які не потребують ліцензування та схожі з ремісничим виробництвом. До самозайнятості застосовуються інші правила.
Довідник Ремісничої палати(HWK) для власників підприємств, які займаються ремеслами, що потребують ліцензування.
У Німеччині люди, які займаються ремеслом, можуть заснувати свій бізнес. Вони повинні мати відповідне свідоцтво про підвищення кваліфікації для ремесел, які потребують ліцензування. Такий ступінь називається: майстер. Майстрів необхідно внести до Реєстру ремісничих підприємств. Потім вони отримують відповідне ремісниче посвідчення.
Дозвіл на роботу за професією — це офіційний державний допуск до професії, який дозволяє особам працювати в Німеччині за певною професією. Наприклад, в академічній медичній професії.
У разі медичних професій, для яких потрібна вища освіта, дозвіл на роботу за професією, на відміну від апробації, є тимчасовим і часто містить інші обмеження.
За наявності апробації ви можете постійно та без обмежень працювати в Німеччині за однією з медичних професій, які вимагають вищої освіти. Наприклад, лікарі, які під час процедури визнання ще не пройшли апробацію, іноді можуть отримати дозвіл на роботу за професією.
Право громадян Європейського Союзу (ЄС) на самозайнятість і постійну роботу в іншій країні ЄС. Ці люди можуть вести бізнес. І самостійно працювати за комерційною, ремісничою або вільною професією.
Професійне навчання — це навчання певній регламентованій професії. Під час професійного навчання стажери набувають усіх необхідних професійних знань і навичок.
Існує 2 види професій, які потребують професійного навчання.
Шкільне професійне навчання відбувається у спеціалізованому професійному училищі. Спеціальності, що здобуваються під час професійного навчання в рамках шкільної освіти, існують у таких галузях, як техніка, охорона здоров’я та виховання. Для прикладу можна назвати медсестер, дипломованих інформатиків і вихователів.
Професійне навчання в Німеччині триває від 2 до 3,5 років. Це залежить від професії, а також шкільного атестата. Як правило, термін навчання зменшується за наявності атестата зрілості.
Цей закон офіційно називається так: «Закон про покращення визначення та визнання отриманих закордоном професійних кваліфікацій». У Німеччині існує федеральний закон про визнання кваліфікацій і закони про визнання кваліфікацій 16 федеральних земель. Важливими частинами законів про визнання є Закон про оцінювання професійних кваліфікацій (BQFG) і поправки до спеціальних законів і постанов про професії.
Відповідно до Закону про імміграцію кваліфікованих спеціалістів такими спеціалістами вважаються вказані нижче особи.
Особи з завершеним професійним навчанням, яке є рівноцінним щонайменше 2-річній професійній освіті в Німеччині. Професійне навчання за кордоном протягом меншого часу може бути еквівалентним кваліфікованому професійному навчанню в Німеччині, якщо навчання не має суттєвих відмінностей або якщо вони компенсовані.
Особи з дипломом про вищу освіту, порівнянним із дипломом про вищу освіту в Німеччині.
Особа має свідоцтво про професійне навчання, якщо вона отримала професійну освіту й успішно склала державний або визнаний державою випускний іспит. Професійне навчання підтверджується, наприклад, свідоцтвом.
Термін «медичні професії» стосується всіх професій, де піклуються про людей або надають їм медичну допомогу. Це передбачає виконання великої кількості професійних дій і завдань. Ці професії по-різному регулюються законодавством, й існують певні вимоги до допуску до роботи та до процедури визнання. Але майже для всіх цих професій необхідно пройти процедуру визнання.
Представники медичних професій піклуються про здоров’ялюдей. До медичних професій належать академічні та не академічні медичні професії. Наприклад, лікар, окуліст і зубний технік.
Під час адаптаційного навчального курсу людина працює за відповідною регламентованою професією. При цьому вона працює під керуванням особи, яка має кваліфікацію для цієї роботи. Наприклад, як медсестра в лікарні.
Інколи адаптаційний навчальний курс також є додатковим навчанням. Максимальна тривалість адаптаційного навчального курсу становить 3 роки. Тривалість залежить від відмінностей, зазначених у рішенні про визнання, і від того, що людині ще потрібно вивчити.
Перевірку теоретичних знань виконує уповноважений орган. Перевірка теоретичних знань стосується змісту німецького державного випускного іспиту. Може бути перевірено весь зміст такого випускного іспиту. Однак може бути перевірено не весь зміст.
Під час іспиту на професійну придатність перевіряються: Знання та навички, які важливі для німецької еталонної професії, і не підтверджені документами. Іспит на професійну придатність враховує професійну кваліфікацію. Іспит на професійну придатність — це не новий випускний іспит. Іспит на професійну придатність перевіряє тільки ті області, у яких виявлено суттєві відмінності.
Для не регламентованих професій відсутні державні вимоги додопуску до професії. Це означає: За цими професіями можуть працювати особи, які не мають допуску до професії. До цих професій належать, наприклад, усі професії, отримані на основі дуального професійного навчання. Люди з іноземними професійними кваліфікаціями можуть працювати за нерегульованими професіями без визнання.
Існують свідоцтва про підвищення кваліфікації, які порівнюються з рівнем вищого навчального закладу чи університету. Наприклад, із рівнем компетенцій бакалавра та магістра.
Нижче вказано різні свідоцтва про підвищення кваліфікації.
Загальноєвропейські компетенції володіння іноземною мовою (GER) — це рекомендація Ради Європи для оцінювання рівня володіння іноземною мовою. Відповідно до GER навички володіння іноземною мовою поділяються на різні рівні компетенції та ступені володіння мовою. Це полегшує порівняння мовних навичок між собою. GER також слугує еталоном оволодіння мовними навичками.
Також: Відмітка про консультування щодо затребуваних професій у регіональній перспективі [Standortberatungsvermerk],
Відмітка про консультування [Beratungsvermerk],
Підтвердження локації [Standortnachweis],
Підтвердження консультування [Beratungsnachweis]
Кваліфіковані фахівці, які перебувають за кордоном, можуть отримати консультацію щодо того, де в Німеччині потрібні їхні навички. Центральний сервісний центр із визнання професійних кваліфікацій забезпечує консультування щодо затребуваних професій у регіональній перспективі. Воно допомагає знайти підходяще місце роботи (у відповідному місті або федеральній землі) і, відповідно, орган, уповноважений за проходження процедури визнання. Зміст та результати консультування повинні бути задокументовані у відмітці про локацію. Відмітка про локацію слугує уповноваженому органу підтвердженням того, що особа хоче працювати у вказаній федеральній землі.
Відмітка про локацію не є обовʼязковою під час подання заявки на визнання, але вона є дуже корисною у випадках, якщо:
Для деяких регламентованих професій важливу роль під час подання заявки на визнання відіграє придатність за особистісними якостями. Наприклад, це стосується професій у галузі охорони здоров’я, безпеки, а також у соціальній і педагогічній сфері. У цьому випадку уповноважений орган вимагає під час подання заявки на визнання або перед початком компенсаційного навчального заходу підтвердження придатності за особистісними якостями. Але іноді підтвердження потрібно пред’явити лише під час прийому на роботу. Людина вважається придатною за особистісними якостями, якщо: вона не чинила протиправних дій і є надійною.
Придатність за особистісними якостями можна підтвердити такими документами:
Для деяких регламентованих професій важливу роль під час подання заявки на визнання відіграє придатність за станом здоров’я. Наприклад, це стосується професій у галузі охорони здоров’я, безпеки, а також у соціальній і педагогічній сфері. Для цих професій уповноважений орган вимагає підтвердження придатності за станом здоров’я. Зокрема перед початком компенсаційного навчального заходу. Але іноді підтвердження потрібно пред’явити лише під час прийому на роботу. Людина вважається придатною за станом здоров’я, якщо: її психічне та фізичне здоров’я дозволяють працювати за вибраною професією.
Зазвичай, придатність за станом здоров’я можна підтвердити за допомогою медичного свідоцтва. У цьому свідоцтві зазначено, що стан здоров'я негативно не впливатиме на роботу за професією. У більшості випадків це посвідчення має бути видано не пізніше, ніж 3 місяці тому.
Не виключена й така ситуація: уповноважений орган вимагає надати лише особисту заяву про стан здоров’я.
Також: довідка з поліції про відсутність судимості
Довідка про відсутність судимості — це документ, який видається органами влади. У ній міститься інформація про раніше зареєстровані судимості відповідної особи.
Довідка про відсутність судимості видається за заявою будь-якої особи віком від 14 років. Заявка подається в перелічені нижче установи.
У Німеччині: в муніципальну адміністрацію громади, в якій особа має своє основне місце проживання.
За кордоном: у німецькому представництві.
У більшості країн існує документ, еквівалентний німецькій довідці про відсутність судимості.
Оцінка атестата — це документ Центрального офісу в справах іноземної освіти (ZAB). У цьому документі описується вища кваліфікація, отримана за кордоном.
Для деяких видів самостійної трудової діяльності та підприємницької діяльності велике значення мають вказані нижче фактори. Особа, яка ними займається, повинна мати спеціальні знання або придатність для певних видів діяльності. Спеціальні знання або придатність для певних видів діяльності мають бути документально підтверджені. Тільки тоді особі буде надано дозвіл на здійснення певних видів професійної діяльності. Документ із таким дозволом називається посвідченням про кваліфікацію або свідоцтвом про кваліфікацію.
Підставою для отримання посвідчення про кваліфікацію є певна теоретична та практична підготовка. Часто доводиться також складати іспит (наприклад, кваліфікаційний іспит). Після цього особа отримує посвідчення або свідоцтво про кваліфікацію як офіційний документ. Для деяких видів діяльності необхідно також підтвердити свою придатність за станом здоров’яабо особистісними якостями. Це стосується, наприклад, роботи охоронцем, страховим посередником або інструктором із водіння.
Документальне підтвердження професійного навчання документує досягнення професійної кваліфікації. Документальним підтвердженням професійного навчання є, наприклад, сертифікат, свідоцтво про складанні іспиту чи диплом. Документальне підтвердження професійного навчання видається органом влади. Воно має бути видане в країні, у якій отримано професійну кваліфікацію.
Документальне підтвердження професійного навчання видається органом влади. Воно має бути видане в країні, у якій отримано професійну кваліфікацію.
Спеціалізоване професійне училище є одним із видів професійної школи. У спеціалізованому професійному училищі учні можуть пройти повне шкільне навчання.
Є й інші пропозиції в спеціалізованому професійному училищі, де, наприклад, викладаються лише частини професійного навчання.
Професійне училище є одним із видів професійної школи. Професійне училище є навчальним закладом, де проходять шкільну частину дуальної системи професійного навчання.
У Німеччині за певними професіями не вистачає найманих працівників. Це означає: Професійна освіта за цими професіями отримує недостатню кількість людей. Такі професії називаються дефіцитними.
До дефіцитних професій належать, перш за все, технічні професії та деякі професії зі сфери охорони здоров’я та медичного догляду. Дефіцитні професії наведено в рекомендаційному списку.
Для цієї перевірки уповноваженому органу потрібні всі документи про іноземну професійну кваліфікацію. Наприклад, сертифікат про професійну кваліфікацію та підтвердження професійного досвіду.
Для деяких регламентованих професій у Європейському Союзі (ЄС) застосовується автоматичне визнання. Ці професії завжди еквівалентні. Тому що для цих професій у ЄС діють єдині стандарти професійної кваліфікації. Тому людям із цими професіями дозволено працювати в усіх країнах ЄС. Однак ці люди повинні пройти навчання в країні, що входить до ЄС.
Автоматичне визнання застосовується для таких професій:
Офіційне сертифікація підтверджує, що копія відповідає оригіналу. Для цього копію та оригінал документа порівнюють між собою. Це підтверджується на копії нотаріальною відміткою або печаткою. Завірену копію часто можна використовувати замість оригіналу. У Німеччині офіційно засвідчити копію можуть органи влади або нотаріуси.
Окрім витрат на процедуру визнання можуть виникнути й інші витрати. Наприклад, на переклад і засвідчення ваших документів. Це пов’язано з тим, що переклади та засвідчення коштують грошей. Особам, які проходять процедуру визнання, також надається фінансова підтримка.
Коли ви відвідуєте наш сайт, відбувається збір ваших даних. Щодо процедур обробки ваших даних порталом BIBB «Визнання в Німеччині» та цілей обробки, ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності.
Надаючи доступ до цього контенту, ви погоджуєтеся з тим, що ваші дані буде передано відповідній службі, і що ви ознайомилися з політикою конфіденційності.